Головна сторінка


Вітаємо Вас на сайті кафедри фармакології 
Буковинського державного медичного університету!

Завдання нашого сайту - донести студентам Буковинського державного медичного університету та інших медичних і фармацевтичних навчальних закладів, а також фармакологам - вченим і викладачамлікарямпровізорам, медичним і фармацевтичним працівникам різних напрямків і спеціальностей сучасні навчальні і наукові матеріали з фармакології, спростити можливості інтернет-спілкування.

На кафедрі фармакології 8 і 10 лютого 2021 р. проведено онлайн-засідання підсумкової 102-ої  науково-практичної конференції з міжнародною участю професорсько-викладацького персоналу Буковинського державного медичного університету 
Секція 18 «Фармакологічна дія та фармакокінетика лікарських засобів».
Було представлено низку доповідей наукових робіт  власних експериментальних досліджень науково-педагогічних співробітників кафедр: фармакології, фармації, фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії. Доповіді були цікавими, інформативними, характеризувалися науковою новизною, охоплювали актуальні питання фармакології, фармакогнозтичних та фармакоекономічних досліджень, що викликало активну дискусію представлених робіт учасниками конференції. Загалом було представлено 26 доповідей.
Серед заслуханих доповідей найбільшу зацікавленість викликала зокрема доповідь ас. Богдан Н.С. на тему «Оцінка стану забезпечення препаратами хворих на цукровий діабет ІІ типу за програмою «Доступні ліки»» та ас. Унгурян Т.М. на тему «Протеторна дія церулопламіну за умов гострого пошкодження нирок». При обговоренні головуючі проф. Заморський І.І., проф. Захарчук О.І. та доц. Геруш О.В. відмітили високий рівень підготовки доповідачів, що зумовило якісну дискусію, обмін досвідом та науковими спостереженнями.


 КОФЕЇН ПРИ СУЧАСНОМУ ТЕМПІ ЖИТТЯ 

Кофеїнце слово змусило говорити і сперечатися про себе багатьох. Деякі кричать про його шкоду. Інші доводять зворотне. Так як же кофеїн насправді впливає на нас?

Чи вважаєте Ви себе наркоманом? Цілком ймовірно, що Ви ним і є. Кофеїн являється «психоактивним наркотиком», який вживають мільярди людей. Кава, чай, шоколад і енергетичні напої зробили нас залежними. Але чи знають споживачі як кофеїн впливає на організм, і які наслідки можуть нас очікувати Кофеїн широко використовується в якості харчових добавок, є основним компонентом багатьох кофеїновмісних енергетичних напоїв, які знаходять широке застосування в побуті. Проте, по при лікувальний вплив на організм, кофеїн може виступати в ролі токсину. Все залежить від кількості кофеїну в організмі, ось чому важливо контролювати його вміст в рослинній сировині та харчових продуктах.

У 1819 році Рунге, вчений із Франції, виділив з екстракту кавових зерен, шовковисті кристали які не мають кольору і мають гіркуватий присмак. Водний розчин кристалів мав стимулюючу дію в рази більшу за відвар кави. Цей елемент, який відноситься до групи алкалоїдів, отримав назву кофеїн.

Після виявлення кофеїну, кава в якості напою відкрила друге дихання – тоді його почали використовувати як медичний препарат. На даний момент кофеїн входить в медичну практику в якості діючої речовини для лікування різних захворювань. Понад двадцять найменувань медпрепаратів, виготовлені на основі кофеїну. На сьогоднішній день, в клінічній практиці в однокомпонентному вигляді, використовується кофеїн-бензоат натрію, що належить до психостимуляторів, засобів, які застосовуються при синдромі порушення уваги та гіперактивності (ADHD), та ноотропних засобів, похідних ксантину. А інструктивними показаннями до його застосування є: захворювання, які супроводжуються пригніченням функцій центральної нервової системи та серцево-судинної системи; артеріальна гіпотензія; астенічний синдром; спазми судин головного мозку; підвищення розумової та фізичної працездатності; усунення сонливості. Першою людиною, якій вдалося отримати кофеїн штучним шляхом був Герман Еміль Фішер. Німецький хімік в 1895 році вперше синтезував кофеїн з сировини (здійснив «повний синтез»), а через два роки він вивів структурну формулу сполуки. Фішер був удостоєний Нобелівської премії в 1902 році.

Сьогодні кофеїн – це глобальний бізнес, а застосування цієї речовини поширюється на неймовірну кількість продуктів. Його додають в енергетичні напої, таблетки і гелі, жуйки і цукерки і т.д. Діапазон концентрацій (доза кофеїну) в цих продуктах широкий – починаючи від кількох міліграмів до більш ста на унцію (29,56 мл). Близько 90% населення світу використовує цей «цілющий напій» щодня, не підозрюючи як легко та непомітно до нього звикає організм.

Згідно FDA (Foodand Drug Administration ‒ Управління з контролю якості харчових продуктів і лікарських засобів): добова доза кофеїну ‒ 400 мг (4 чашки кави) є безпечною; 1 грам кофеїну (еквівалент 10 чашок кави) є токсичним для людського організму10 грамів (2 чайні ложки) або 100 чашок кави ‒ смертельним ! І цим не варто нехтувати!!!

Так як же діє кофеїн? В період дії кофеїну на мозок відбувається блокування аденозину, який є своєрідним антиподом кофеїну, він пригальмовує викид медіаторів пригнічуючи передачу нервових імпульсів. Так виражається заспокійлива дія аденозину, без якого клітини перебували б в постійному збудженні. Кофеїн же, потрапляючи в кров, тимчасово блокує аденозинові рецептори, провокуючи нервове збудження. Крім того, він стимулює діяльність наднирників і в крові підвищується рівень гормонів стресу – адреналіну, норадреналіну, кортизолу, які, в свою чергу, збудливо діють на головний мозок, тому людина і відчуває прилив сил і енергії. Ще однією властивістю кофеїну є підвищення вироблення дофаміну і серотоніну, що також сприяє відчуттю психоемоційного задоволення, радості та піднесеного настрою.Доведено, що помірне вживання кави знижує ризик розвитку хвороби Альцгеймера на 20%. Крім того, ароматний напій містить тригонелін, котрий сприяє регенерації відростків, якими з'єднуються між собою нервові клітини мозку. Парадокс ще й в тому, що регулярне вживання кави зберігає робочі здібності мозку. Вчені встановили, що кофеїн збільшує тягу до вуглеводів і сприяє формуванню жирових відкладень. Однак, присутність кофеїну в крові на 30% прискорює обмін речовин, сприяє зниженню відчуття голоду через постійне підтримання рівня глюкози в крові, тому люди, які регулярно вживають каву, відрізняються підвищеною стійкістю до стресів і таких серйозних захворювань як діабет, гіпертензія і гіперхолестеринемія.  Виникає питання: якщо ж кофеїн так впливає на мозок у багатьох відношеннях, чому він не стоїть поряд з кокаїном або героїном? Так, він дійсно викликає залежність і це цілком виправдано та обгрунтовано, оскільки є антагоністом аденозинових рецепторів. Організм швидко звикає до регулярного допінгу, а коли Ви вирішуєте відмовитися від кави, то відчуваєте сонливість, втому і дратівливість, що є ознакою «синдрому відміни». Для того, щоб вважатися наркотиком, кофеїн також мав би викликати фізичну залежність. Не дивлячись на те, що речовина і стимулює стійке звикання та викликає позитивні суб’єктивні ефекти, такі як ейфорія і підвищення енергії, кофеїн відрізняються від важких наркотиків на молекулярному рівні, а вивільнення дофаміну, викликане кофеїном, в десятки разів менше необхідного для важкої залежності.

Отож, при сучасному прискореному ритмі життя, багато протиріч та суперечок викликає «її величність кава» – основне повсякденне, найбільш поширене джерело кофеїну. І добре це, чи погано, вирішувати кожному з нас, бо у житті все індивідуально. Недарма вважають, що кава – це кров, що живить мрії чемпіонів (Mike Ditka). Комусь вона смакує, а хтось байдуже ставиться до цього напою. Та одне знаю напевне: завжди знайдуться люди, які з задоволенням смакуватимуть філіжанку мак'ято-лунго, капучино, фрапачино чи латте в затишній кав'ярні, почуваючись напрочуд щасливо і абсолютно не задумуючись про дію кофеїну.



На кафедрі фармакології 10 і 12 лютого 2020 р. проведено Cекційне засідання 101-ої підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького персоналу Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» фармакологічна дія та фармакокінетика лікарських засобів.

У зв’язку з 85-ми роковинам з дня народження знаного буковинського вченого зі світовим ім’ям у галузі фармакології та патофізіології функцій нирок і водно-сольового обміну професора Ю. І. Іванова, який займався вивченням натрійуретичного фактора (гормону) та пошуком ліків, що впливають на нирки і впродовж 25-ти років завідував кафедрою фармакології Чернівецького медичного інституту (з 1972 по 1997 pp.), на першому секційному засіданні була вшанована його пам’ять. По завершенню першого секційного засідання співробітники кафедри фармакології поклали квіти до могили професора.

На другому секційному засіданні було заслухані доповіді, які були представлені науково-педагогічними працівниками трьох кафедр: фармакології, фармації, фармацевтичної ботаніки та фармакогнозії. Засідання мало мультидисциплінарний характер, що дозволило охопити найбільш актуальні питання в фармакології та впровадження у практику отриманих результатів. Серед заслуханих доповідей жваве обговорення викликала зокрема доповідь Ткачук O. Ю. «Study of a choleretic activity of the new combined oil phytoextract».

За два дні роботи секції у було представлено 29 доповідей. При обговоренні доповідей професори Заморський І.І. та Косуба Р.Б. відмітили, що цікаві доповіді спонукають до розмислів і до дискусії, обміну міркуваннями, спостереженнями, думками.






Вшанування пам’яті видатного фармаколога Буковини –
професора Юрія Івановича Іванова

З нагоди 75-х роковин БДМУ та 50-річчя з початку трудової діяльності в університеті провели науковий семінар «Життєвий та науковий шлях відомого фармаколога професора Юрія Івановича Іванова».

Завідувач кафедри фармакології, професор Заморський Ігор Іванович на семінарі наголосив на вагомі наукові здобутки знаного буковинського вченого зі світовим ім’ям у галузі фармакології та патофізіології функцій нирок і водно-сольового обміну, доктора медичних наук, професора Ю. І. Іванова (1935-1997 рр.), який займався вивченням натрійуретичного фактора (гормону) та пошуком ліків, що впливають на нирки і впродовж 25-ти років завідував кафедрою фармакології Чернівецького медичного інституту (з 1972 по 1997 pp.). А розпочав трудову діяльність в Чернівецькому медичному інституті професор Ю. І. Іванов з 1969 року, працюючи доцентом кафедри патологічної фізіології.

Професор Косуба Раїса Борисівна, учениця Юрія Івановича, ознайомила усіх присутніх викладачів кафедри фармакології з професійними досягненнями талановитого науковця, педагога, експериментатора і винахідника, засновника наукового напряму фармакології водно-сольового обміну і функції нирок. Професор Юрій Іванович Іванов керував вико­нанням 3 докторських (Косуба Р. Б., Гапон Л. І., Коновчук В. М.) і 16 кандидатських дисертацій (Гапон Л. І., Яковлєв В. Є., Марущак В. М., Орловський В. Ф., Бондар Г. В., Парфенюк В. В., Мостовий В. С., Коновчук В. М., Петрюк А. Є., Тереножкіна Н. П., Сімонія Т. В., Михаль­ський А. В., Власик Л. І., Філіпець Н. Д., Кишкан І. Г., Геруш О. В.). Є автором та співавтором понад 150 наукових і навчально-методичних праць, з яких 3 монографії («Методы экспериментального исследования почек и водно-солевого обмена» (1972); «Влияние лекар­ственных средств на почки» (1982); «Статистическая обработка результатов медико-биологических исследований на микрокалькуляторах по программам» (1990) та 2 підручника (з патофізіології, фармакології). Він – автор понад 20 раціоналізаторських пропозицій та 2 винаходів. Нагороджений знаком «Изобретатель СССР» та «Відмінник охорони здоров’я». У 1995 р. професору Ю. І. Іванову за внесок у розвиток медичної науки та підготовку наукових кадрів присвоєне почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України». Також Раїса Борисівна відмітила високі морально-людські якості Юрія Івановича, його багатство душі, яким він щедро ділився зі студентами, колегами, науковцями. Зачитала рядки віршів, що свого часу писав Юрій Іванович.

До роботи семінару долучилися наукові учні професора Ю. І. Іванова і усі, хто з присутніх особисто знав Юрія Івановича, які з щирістю і теплотою в душі згадали цікаві лекції з фармакології, корисні поради молодим науковцям-експериментаторам, його вимогливість, доброзичливість та невичерпну енергію. Зокрема, доцент Петрюк Анатолій Євгенович (колишній аспірант), доцент Кишкан Інна Григорівна (колишня здобувачка) та доцент Копчук Тамара Григорівна (колишня студентка) поділилися своїми теплими спогадами про проф. Іванова Ю. І. як про науковця, вчителя, викладача, так і людину, відомого в інших країнах буковинського фармаколога.

Доцент Кишкан Інна Григорівна, учениця Юрія Івановича, провела інформаційну годину зі студентами кураторської групи (17 група ІІІ курсу спеціальності «Медицина»), присвячену пам’яті професора Юрія Івановича Іванова, на якій ознайомила студентів із напрямком наукових досліджень Юрія Івановича та його послідовників, із монографіями й підручниками, виданими професором.

Співробітники кафедри фармакології разом зі студентами вшанували світлу пам’ять професора Юрія Івановича Іванова на Центральному кладовищі м. Чернівці, поклали квіти до могили професора.

 
 



Секція «Фармакологічна дія та фармакокінетика лікарських засобів»                100-ої підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького персоналу Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет»

11 лютого 2019 р. на кафедрі фармакології проведено секційне засідання 100 підсумкової наукової конференції професорсько-викладацького персоналу Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» фармакологічна дія та фармакокінетика лікарських засобів. Засідання секції розпочалось виступом завідувача кафедри фармакології професором Заморським І.І., який привітав усіх учасників конференції, засвідчив актуальність заходу та доцільність обміну думками і знаннями учасників конференції. Особливу зацікавленість присутніх викликали роботи ас. Садогурської К.В.,ас. Федотової М.С., ас. Костишин Л.В., ас. Унгурян Т. М., які були високо оцінені учасниками конференції. В процесі обговорення проф. Косуба Р.Б. запропонувала в майбутньому змінити назву секції на «Актуальні питання фармакології, фармації та фармакогнозії». Підсумовуючи роботу конференції проф. Захарчук О.І., побажав творчого настрою і плідної роботи всім науковцям нашого університету.




Гормони привабливості та позитиву

(до 90-річчя відкриття жіночих статевих гормонів)

Що ж робить жінку жіночною? Саме наявність "жіночих" гормонів –  естрогенів, прогестерону та пролактину формує образ жіночності та привабливості. Гормони впливають на зовнішність, характер, поведінку, фізичні, емоційні і розумові процеси, а також відповідають за такі жіночі якості як турботливість та ніжність.

Естрогени - це група статевих гормонів, які сприяють розвитку та визначають характеристики жіночого організму. Назва естроген походить від грецького слова οἶστρος (oistros), що означає "натхнення, нестримне бажання, пристрасть", з додаванням суфіксу -ген, що означає "виробник". Естрон був першим відкритим стероїдним гормоном, який незалежно виділили з сечі вагітних жінок 90 років тому у 1929 році німецький біохімік А. Бутенандт та американські вчені Е. Доїсі і Е. Аллен, за що в 1939 році А. Бутенандт був удостоєний Нобелівської премії. На сьогоднішній день відомо більше 30 подібних речовин, але найбільш значущими є три: естрон (Е1), естрадіол (Е2) та естріол (Е3).

Жіночі гормони виробляються в жіночому організмі безперервно з моменту статевого дозрівання до настання клімаксу, та регулюють понад 400 функцій в організмі, включаючи розвиток жіночих статевих характеристик. Адекватний гормональний баланс необхідний для підтримки здоров’я та краси жінки, а його порушення асоціюється зі старінням та підвищеним ризиком гормон-залежних захворювань. Естрогени широко застосовуються як лікарські засоби, головним чином для гормональної контрацепції та замісної терапії у період менопаузи. З іншого боку, високий вміст естрогенів в організмі сприяє розвитку естроген-залежних пухлин грудей, матки та інших жіночих статевих органів. Блокатор естрогенних рецепторів тамоксифен є найважливішим препаратом для лікування раку молочних залоз. 

Численні дослідження з вивчення гормонів дедалі більше розширюють уявлення про їх роль та функції в нашому організмі, та відкривають потенційні нові сфери їх застосування, при чому не тільки для жінок. 

Іншими важливими гормонами пов’язанами з репродуктивною сферою людини є окситоцин, пролактин і гестагени. Окситоцин виробляється в гіпоталамусі та стимулює скорочення матки і секрецію молока. Окситоцин відомий як “гормон любові”, який  також покращує соціальні зв'язки. Дослідження проведені у Сіднейському університеті показали, що окситоцин посилює запам'ятовування позитивних речей. Високі рівні окситоцину також пов'язані з підвищеною довірою та щедрістю. "Гормон покращує пам'ять про позитивні події та стимулює розвиток гарних стосунків і відносин. Це може в майбутньому стати методом лікування для поліпшення емпатії – здатності до співпереживання, співчуття, та соціалізації", - говорять вчені з Інституту досліджень мозку та розуму Сіднейського університету. Результати дослідження можуть знайти використання при лікуванні розладів, що супроводжуються проблемами утворення соціальних зв'язків, таких як аутизм та соціальна тривожність. 

Пролактин виробляється гіпофізом, і секретується у підвищених кількостях під час стресу, у період вагітності та годування груддю, та впливає на ріст, розмноження та імунологічний стан організму. Давно відомо, що гормон пролактин відіграє важливу роль у формуванні материнської опіки, але останні дослідження, проведені в Університеті Еморі в Атланті показують, що у чоловіків, які займаються вихованням та мають тісний емоційний зв'язок зі своїми дітьми, спостерігається підвищена секреція пролактину. "Пролактин заслуговує на назву "гормон батьківства", - кажуть дослідники з університету Цюріха. На думку вчених з Кембриджського університету, ця знахідка підтверджує факт, що ефективна кооперативна робота в групах і сім'ях базується на гормональній основі. Гестагени – це гормони, які  виділяються жовтим тілом в яєчниках і плацентою.  Представником гестагенів є гормон прогестерон. Він відповідає за підготовку організму до вагітності, застосовується в медичній практиці для підтримання вагітності, попередження викиднів та передчасних пологів, лікування порушень циклічності та проявів клімаксу, а також для гормональної контрацепції. Водночас, згідно сучасних уявлень він також має великий вплив на настрій. До прикладу, дослідженнями у Мічиганському університеті встановлено, що під час перегляду романтичного фільму рівень прогестерону збільшується більш ніж на 10 відсотків. Згідно досліджень, проведених у Гарвардському університеті, естрадіол робить жінок потенційно більш привабливими. Жінки з симетричним обличчям, які вважаються більш привабливими для чоловіків, мають на 21% вищий середній рівень естрадіолу і, таким чином, більш високу потенційну фертильність. Естроген, за даними у Бредфордському університеті, стимулює частину мозку, яка бере участь у зосередженні уваги та розумовій гнучкості, що робить жінок безпечнішими водіями в порівнянні з чоловіками. 

Отже, приємні емоції, комфортна фізична активність, раціональне харчування, повноцінний сон, та гормональний баланс є запорукою привабливості, гарного самопочуття, та позитивного настрою в будь-якому віці. 

Доцент кафедри фармакології 

Тетяна Щудрова

Завідувач кафедри фармакології

професор Ігор Заморський





ГАРЯЧКА ЯК ЗАХИСНО-ПРИСТОСУВАЛЬНА РЕАКЦІЯ ОРГАНІЗМУ

Жарознижуючі препарати є одними з найбільш часто використовуваних лікарських засобів в лікуванні інфекційних захворювань. Часто гострі респіраторні вірусні інфекції супроводжуються високою температурою (гарячкою). Гарячка визначається як фізіологічна реакція організму на певні агенти та характеризується підвищенням температури тіла. З фізіологічної точки зору, це особлива захисно-пристосувальна реакція організму. Патофізіологічні основи гарячки у всіх випадках і у всіх організмів стереотипні, не залежать від її причини, хоча вона може розвиватися внаслідок як інфекційних, так і неінфекційних факторів. Наслідки впливу гарячки двоякі, в ній поєднуються два типи протилежних явищ: власне патологічні, які ведуть до порушення гомеостазу і виявляються через зміни структури, функції, метаболізму в організмі та окремих його складників і захисні компенсаторні, які спрямовані на запобігання та усунення порушень гомеостазу, що виникають під впливом гарячки. При гарячці в організмі виникають несприятливі умови для розвитку збудників інфекційних захворювань і підвищується активність механізмів неспецифічної та специфічної резистентності організму, що дозволяє використовувати її в практичній медицині у комплексному лікувальнні як піротерапію. Проте гарячка часто буває першим і єдиним симптомом захворювання. В одному випадку зникнення гарячки є ознакою клінічного одужання, а в інших підвищена температура – єдина ознака збереження активності патологічного процесу. 

Крім захисно-пристосувальних реакцій, що спостерігаються при інфекційних та неінфекційних захворюваннях, які супроводжуються гарячкою, можуть ушкоджуватися життєво важливі органи та розвиватися інтоксикація. У цих випадках підвищення температури може призвести до негативних наслідків, оскільки при гарячці ряд органів функціонує із додатковим навантаженням. 

Отже застосування жарознижуючих препаратів не завжди є доречним та корисним. Для початку слід усвідомити, що підвищення температури – це захисна реакція організму, за допомогою якої вдається уповільнити зростання патогенних збудників. Крім того, підвищення температури надає стимулюючий ефект на імунну систему: посилюється вироблення інтерферону – комплексу білків, що володіють противірусною дією. Іншими словами, висока температура – це ознака того, що організм посилено бореться з інфекцією. 

Масове безконтрольне застосування жарознижуючих засобів призводить до розвитку безлічі різних побічних ефектів:

ульцерoгенна дiя – пoбiчна дiя лiкарських засoбiв, щo виражається в утвoреннi дефектiв слизoвoї oбoлoнки шлункoвo-кишкoвoгo тракту – ерoзiї, виразки, абo ж прoвoкує рецидиви вже наявнoї виразкoвoї хвoрoби) – нудoта, анoрексiя, бiль в епiгастрiї, ерoзивнo-виразкoвi ураження травнoгo каналу, iнoдi ускладнених прихoванoю абo клiнiчнo вираженoю крoвoтечею; трoмбoцитoпенiя, анемiя (внаслiдoк прихoванoї крoвoтечi з травнoгo тракту), 

алергiчнi реакцiї, 

брoнхoспазм (oсoбливo у хвoрих на брoнхiальну астму), 

пoрушення функцiї нирoк та рoзвитoк гoстрoї ниркoвoї недoстатнoстi,

синдрoм Рея – рiдкiсне i вкрай небезпечне захвoрювання на тлi лiкування гoстрих вiрусних iнфекцiй (грипу A, вiтрянoї вiспи, кoру) iз застoсуванням препаратiв, якi мiстять ацетилсалiцилoву кислoту як жарoзнижуючий засiб, щo вражає дiтей i пiдлiткiв (найбiльш частo у вiцi 4-12 рoкiв), характернoю oзнакoю якoгo є стрiмкий рoзвитoк жирoвoї iнфiльтрацiї печiнки та енцефалoпатiї.

Зазвичай нормальною температурою для людини вважається інтервал від 36,5 до 37 градусів за Цельсієм. Але і це далеко не аксіома. Все індивідуально. Для одних може бути нормальним температурний показник у 36,4°С, для інших – 37,2°С. Остані дослідження доводять, що температура тіла до 38-39 градусів за Цельсієм не потребує зниження, якщо, звичайно, хворий нормально переносить такий стан. Якщо ж підвищення температури супроводжується вираженим больовим синдромом та іншими тяжкими симптомами, то звичайно слід застосовувати жарознижуючі засоби.

Отже при виборі жарознижуючих лікарських засобів завжди потрібно враховувати ефективність та безпеку препарату. Попередньо потрібно проконсультуватись з лікарем. Адже, часто збивання температури уповільнює процес одужання. Щоб жарознижуючі препарати дійсно принесли користь, необхідно знати, коли і в яких випадках їх доцільно застосовувати. І слід пам’ятати що наявність супутніх захворювань можуть посилити побічну дію лікарських засобів.


Доцент кафедри фармакології 
Копчук Тамара




Студенти БДМУ провели просвітницьку акцію

для школярів гімназії №5 «Будьмо здорові!»

Щороку в Україні та світі впродовж квітня проводяться різноманітні заходи, присвячені питанням пропаганди здорового способу життя, які в 2018 році проходять під гаслом «Здоров’я для всіх». Із цієї нагоди 26 квітня студенти 21 групи ІІІ курсу медичного факультету №2під керівництвом куратора – доцента кафедри фармакології ІнниКишкан провели просвітницьку акцію «Будьмо здорові!» для школярів гімназії №5 м. Чернівці.

Як зазначав ще Гіппократ «Здоров’я – найвище багатство людини». Ніщо не може зрівнятися із цим неоціненним скарбом, дарованим Людині природою. Проте, збереження і зміцнення здоров’я найбільшою мірою залежить саме від нас самих. За даними статистики, близько 75% хвороб у дорослих є наслідком умов життя саме в дитячі та юнацькі роки.

Під час просвітницького заходу з метою формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя студенти за допомогою цікавих відеоматеріалів звернули увагу восьмикласників гімназії №5 на питаннях культури здоров’ята важливості збереження свого здоров’я.Студентки Артюхова Л., Вишиванюк І. та Швадченко К. розповіли учням про важливу роль фізичного, психічного та соціального здоров’я, на прикладі «Піраміди здорового харчування» підкреслили важливе значенняу підтримці здоров’я раціонального, збалансованого харчування. Значну зацікавленість в учнів викликали продемонстровані студентами психологічні тести, які дозволяють визначити своє самопочуття йпопередити перевтому, а також запропонована анонімна анкета«Моє здоров’я в моїх руках», за результатами якої більшість школярів добре усвідомлюють цінність здоров’я, є прибічниками здорового способу життя і вважають, що здоров’я слід берегти змолоду.




«Герої не вмирають! Просто йдуть з Майдану – в небо...»

Під таким гаслом 20 лютого у День Героїв Небесної Сотні студенти 21 групи ІІІ курсу медичного факультету №2 разом із куратором доцентом кафедри фармакології Інною Кишкан провели патріотичний захід, під час якого хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні на Алеї Слави Центрального кладовища м. Чернівці. Поклали квіти й запалені лампадки до могил Героїв, наших земляків Василя Аксенина, Олександра Щербанюка та випускника медичного факультету №2 Буковинського державного медичного університету, Героя України – Владислава Трепка, який героїчно загинув у зоні АТО.

Куратор згадала про доленосні події Студентського Майдану, загального студентського страйку «Молодь нації за євроінтеграцію!» (листопад 2013 року), Революції Гідності та Кривавий День Соборності із першими загиблими під час протистоянь на вулиці Грушевського (22 січня 2014 року). Найбільш трагічним етапом Революції стали події в Києві 18-20 лютого 2014 року, під час яких загинуло понад сто учасників акції протесту. Усіх Героїв, полеглих на Майдані за права і свободи людини, названо «Небесною Сотнею» зі слів вірша, присвяченого загиблим: «Небесна Сотня воїнів Майдану…». Студентки Артикула К., Артюхова Л., Басюк А. розповіли коротку біографію наших земляків – Героїв Небесного війська. Пам’ять про Героїв Небесної Сотні, Героїв АТО, усіх, хто поклав своє життя за нашу незалежність – житиме вічно у наших серцях. А з нею будуть жити наші Герої. Бо Герої – не вмирають!